
Космічний телескоп Hubble несподівано зафіксував надзвичайно рідкісне астрономічне явище — розпад комети C/2025 K1 (ATLAS). Подія сталася саме під час спостереження, хоча об’єкт взагалі не входив до початкового плану дослідження.
Випадкове відкриття під час спостережень
Комета C/2025 K1 (ATLAS) не була основною ціллю дослідження. Астрономи звернули на неї увагу лише після того, як запланований об’єкт став недоступним через технічні обмеження.
Співавтор дослідження Джон Нунан із Обернського університету зазначив, що іноді найцінніші наукові відкриття відбуваються випадково. За його словами, команда змушена була швидко обрати нову ціль — і саме в цей момент комета почала руйнуватися.
Перші ознаки аномалії виявили вже після отримання знімків. Під час аналізу даних дослідники побачили одразу кілька об’єктів там, де мала бути одна комета.
Як відбувався розпад комети
Телескоп Hubble зафіксував, що комета розпалася щонайменше на чотири окремі фрагменти. Кожен із них мав власну кому — хмару газу та пилу, яка утворюється навколо ядра.
Завдяки високій роздільній здатності телескопа вчені змогли чітко відокремити ці частини. Водночас наземні обсерваторії на той момент бачили лише нечіткі світлові плями.
Спостереження проводилися протягом трьох днів — з 8 по 10 листопада 2025 року. За цей час один із уламків також почав додатково руйнуватися, що дало змогу простежити динаміку процесу майже в реальному часі.
Чому комети руйнуються після зближення із Сонцем
Розпад стався невдовзі після проходження перигелію — точки найближчого наближення до Сонця. У випадку K1 ця відстань була меншою за орбіту Меркурія, тобто приблизно третина відстані між Землею та Сонцем.
Саме в цей період комети зазнають максимального теплового навантаження та внутрішнього напруження. Це може призводити до тріщин і подальшого руйнування ядра.
За оцінками дослідників, комета почала розпадатися приблизно за вісім днів до моменту, коли Hubble зафіксував цей процес. До руйнування її діаметр міг становити близько 8 кілометрів, що більше за середній розмір комет.

