Microsoft повідомила про прорив у технології довготривалого зберігання даних на склі. Завдяки вдосконаленню лазерного запису інформацію тепер можна кодувати не лише на дорогому кварцовому склі, а й на звичайному боросилікатному матеріалі, який використовується у кухонному посуді та жаростійкому склі.
Результати дослідження опубліковані в журналі Nature. За оцінками розробників, дані, записані таким методом, можуть зберігатися понад 10 000 років.
Що таке Project Silica
Технологія розвивається в межах ініціативи Project Silica, яку Microsoft запустила ще у 2019 році. Її мета – створити наднадійний носій для архівного зберігання великих обсягів інформації.
Раніше компанія могла записувати дані лише на спеціальне очищене кварцове скло, яке є дорогим і виробляється обмеженою кількістю постачальників. Тепер дослідники продемонстрували можливість використання боросилікатного скла, значно доступнішого та дешевшого матеріалу.
Це відкриває шлях до потенційної комерціалізації технології.
Скільки даних можна зберегти
У межах експерименту дослідники Microsoft записали 4,8 ТБ даних на скляну пластину розміром приблизно 2 × 120 мм, розмістивши інформацію у 301 шарі. Швидкість запису становила 3,13 МБ/с, що суттєво повільніше за традиційні носії – близько 160 МБ/с для жорстких дисків і до 7 000 МБ/с для SSD. Водночас головною перевагою технології є довговічність: якщо звичайні накопичувачі розраховані приблизно на 10 років експлуатації, скляний носій потенційно здатен зберігати дані понад 10 000 років без втрати цілісності.
Як працює запис на склі
Технологія базується на використанні лазерних імпульсів, які створюють у склі мікроструктури – так звані «вокселі» (3D-аналог пікселів). Дослідники вдосконалили спосіб лазерного запису даних, що дозволяє формувати кілька вокселів одночасно та підвищувати швидкість і ефективність процесу.
Окрім цього, команда представила новий тип зберігання – «phase voxels». У цьому випадку дані кодуються через зміну фазового стану матеріалу, а не лише через поляризаційні властивості. Такий підхід дозволяє використовувати один лазерний імпульс замість двох і спрощує технологію зчитування.
Також було розроблено метод прискореного тестування старіння, який підтвердив стабільність даних протягом щонайменше 10 000 років.
